З’явився шанс врятувати церкву Спаса на Бересті з її унікальними фресками XI ст. і зберегти їх для майбутніх поколінь.
Нагадую, що нещодавно сесія Київської міської ради, без погодження і попереднього розгляду в нашій профільній комісії, прийняла рішення про передачу одній з релігійних громад церкву Спаса на Бересті.
Невеличке приміщення давньокиївської церкви розписане фресками в XI-XVII ст. При проведенні богослужінь ці фрески просто фізично не можливо відділити від прихожан.
Окрім того, в храмі немає вівтаря і для богослужінь потрібно робити перепланування храму, що завдасть шкоди єдиній первозданній що збереглась до цього часу релігійній споруді періоду Київської Русі та унікальним фрескам.
На жаль, депутати Київради безвідповідально поставились до голосування цього питання і прийняли рішення, що не сприяє збереженню пам’ятки культури.
І все ж шанс врятувати церкву Спаса на Бересті і досі є. Днями, досконало вивчивши всі нюанси цієї спірної справи, Генеральна прокуратура України офіційним протестом визнала рішення Київради щодо передачі церкви незаконним і таким, що підлягає скасуванню. Це хороший шанс для храму, бо прокуратурою знайдені порушення вимог законодавства, а значить закон наразі на стороні історичної пам’ятки.
Національний історико-культурний Києво-Печерський заповідник, до складу якого входить церква Спаса на Бересті, знаходиться у сфері управління Міністерства культури і туризму України, а це означає, що Київрада, своїм рішенням, розпоряджалась майном, яке перебуває в управлінні Міністерства. Крім цього, пам’ятка національного значення, яка перебуває у державній чи комунальній власності і потребує режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Водночас Державною службою з питань національної культурної спадщини таке погодження не надавалось. З огляду на викладене церква Спаса на Бересті має непоганий шанс врятуватися, а значить унікальні фрески XI-XVII ст. будуть збережені для нащадків.

Киевская власть придумала хитрый трюк, как сделать муниципальный транспорт сверхприбыльным.
Черновецкий и его команда публично заявили, что для киевлян фактически цена на транспорт не изменится, так как, купив годовой проездной на все виды транспорта, они будут платить немногим более чем 2 гривни в день, что равно 4 поездкам по старым ценам.

На самом деле все вышло совсем иначе. Никаких проездных не существует - киевляне платят не 2 гривни в день, а 2 гривни за одну поездку. В чьих карманах окажется 1,50 грн. от каждой поездки? Можно ли будет хотя бы когда-нибудь вообще увидеть эти проездные в свободной продаже? Или они станут специальной разменной монетой в определенных кампаниях Блока Черновецкого?
Думаю, что эти "знаменитые дешевые проездные", возможно, будут распространяться лишь среди мэрского электората и станут рычагом в получении новых голосов на выборах в ВР в обмен на право получить проездной.
Представьте, что без проездных киевлянин тратит на транспортные услуги в год приблизительно 3 тыс. грн., а при условии поддержки на внеочередных выборах в ВР Блока Черновецкого мэр сможет для некоторых снизить эту сумму до 800 грн. Можно ли будет юридически доказать, что ограничение тиража проездных осуществлено с целью подкупа избирателей? Вероятно, нет! А 2 тыс. грн. разницы между реальной стоимостью проезда и проездными - это беспрецедентная сумма подкупа. Вот поэтому и нет билетов в свободной продаже.

Кроме того, увеличение в 4 раза стоимости проезда произошло в момент, когда топливо дешевеет и тенденция к его удешевлению усиливается.

Это, кстати, еще один источник сверхприбылей для муниципальных транспортников. И самое главное, что эта попытка заработать сверхприбыли и получить новый механизм давления на избирателей киевской властью была предпринята в тяжелейший кризисный для киевлян и всей страны период.

Решение Киевсовета о поднятии тарифов в 5-10 раз для предприятий нужно отменить.

Киевсовет несколько часов рассматривал ситуацию с коммунальными тарифами в Киеве и специальная комиссия во главе с депутатом от ГАК Юрием Бондарем предложила повысить тарифы для киевлян в среднем в 1,6 раза.

За это предложение проголосовали только 9 депутатов, но потом в сессионном зале появился мэр города Черновецкий и предложил проголосовать за его проект, который предусматривает повысить тарифы для коммерческих предприятий в 5-10 раз.

Он отметил, что Черновецкий объяснил свое предложение тем, что тарифы для населения не поднимутся, но для "плохих предприятий" они вырастут в 10 раз, а для "хороших" - в 5. После этого решение о повышении тарифов было принято.

В этом решении осталось много невыясненных вопросов: "Кто будет определять, какое предприятие "хорошее", а какое "плохое"? И еще вопрос - не открывает ли такая неточная формулировка путь для злоупотреблений при определении тарифов для каждого предприятия и не возьмут ли потом деньги на оплату увеличенных тарифов из карманов киевлян, повысив цены на товары и услуги, уменьшив зарплату работникам и уволив некоторых из них?".

Поэтому, скорее всего, простые киевляне сами будут нести груз повышения коммунальных тарифов.

Абсолютно уверен, что это решение, если оно окажется таким, как о нем говорил мэр, нужно отменить, потому что если оно вступит в силу, то может оказаться катастрофическим для города, потому что повлечет полну повышения цен на товары и услуги, а также сокращения рабочих мест.

Порушення прав людини і нехтування правами жінок стали предметом розгляду комісії Київради з питань культури та туризму.

Справа в тому, що під загрозою виселення опинився Київський міський центр роботи з жінками та Притулок для жінок, які страждають від насильства в сім’ї, що знаходиться по вул. Мельникова, 20. За 10 років успішної роботи Центру 2 роки вони знаходяться під тиском з боку Шевченківської райдержадміністрації м. Києва, під загрозою виселення з займаного приміщення, яке належить Шевченківському району.

Притулок, як і кілька інших організацій (в тому числі театр „Сузір’я”), отримав лист від райдержадміністрації, в якому йдеться про „неможливість перезаключення” договорів оренди. Наша комісія вже отримувала багато листів з подібними проблемами і проханням допомогти у цих ситуаціях. Якщо виселення Притулку відбудеться, то жінки, над якими знущаються їхні чоловіки, просто не матимуть можливості сховатися від чоловічої агресії.

Єдиним правильним вирішенням такого питання, на думку комісії, є зняття цього майна з болансу Шевченківського району і передача його у власність міста, тобто у власність Територіальної громади Києва, що, на думку комісії, убезпечить Центр від виселення зараз і у майбутньому.

Ми просто не маємо права залишати поза увагою проблеми, тим паче, коли в змозі допомогти. Ми розуміємо, що закриття Центру призведе до руйнації всієї національної структури закладів для жінок тому зробимо все можливе для порятунку цього закладу.

Останнім часом багато говорять про нові мистецькі проекти Києва. Один з них – "Київська мала опера" на Лук'янівці на місці БК "Трамвайщиків", котрий є пам'яткою архітектури (вул. Дехтярівська, 5). Згідно закону орендар зобов'язаний виконувати вимогу щодо збереження пам'яток історії та архітектури, розташованих на земельній ділянці. Але про це – пізніше. В тому легендарному БК колись співали Козловський, Шаляпін, Собінов тощо. І ось тепер там запланована нова оперна сцена. Я поділяю оптимізму влади на майбутнє нового театру. І ось чому:

Культура знову змушена благати про право на існування. Для нормального функціонування "Київської малої опери", якій не вистачає оркестрової ями і відповідного сценічного комплексу необхідна додаткова територія. Якщо розглядати цю проблему в земельному аспекті виходить, що театр потребує лише 0,65 га на яких і можна добудувати необхідне приміщення, але і їх потрібно вимолювати у ТОВ "Будхол", що є орендарями даної території.

Смішно казати, але по факту Мала опера має у своєму розпорядженні територію, котра дорівнює рівно периметру будинку, тобто, для ясності умов – до будівлі навіть під'їхати не можна, а декорації, наприклад, доведеться вертольотом доправляти. Хоч як би там було, але територію театру доведеться збільшувати чи виділяти бюджет на підвіз глядачів і реквізиту вертольотами.

Як вирішила комісія Київради з питань земельних відносин залагодити дану проблему можна за допомогою отримання згоди землекористувача на зазначену земельну ділянку. На теперішній час такий лист від ТОВ "Будхол" не надходив. І, певно, не надійде, бо хто ж добровільно відмовляється від землі фактично в центрі Києва... Грошей відкупити землю театр не має... Замкнене коло...

Як ви розумієте, вирішити цю ситуацію мирним шляхом, за допомогою влади, чи отримати позитивну відповідь від орендарів фактично не можливо. Питання залишається відкритим: "що робити культурі?" Чи залишиться це питання риторичним, або все ж є вихід зі складної, але вже, здається, звичаєвої ситуації для закладів культури? Наша комісія зараз ламає голову, як допомогти театру... Але як би було чудово і романтично, якщо б приватна фірма добровільно відмовилась від такого потрібного шматка Київської землі... Чи сподівання таки марні?

„Київрада має намір і далі запроваджувати в місті соціальні програми. Так, на найближчому засіданні 30 жовтня депутати планують встановити надбавки працівникам закладів культури і мистецтва,” - розповідає газета «хрещатик”. Передбачається, що щомісячні 50-відсоткові доплати до посадового окладу отримуватимуть бібліотекарі та музейники, які працюють у комунальних закладах. Якщо проект рішення підтримають усі фракції, то нараховувати кошти почнуть вже з 1 листопада.
Як голова комысыъ з питань культури та туризму, додам: Ці спеціалісти опинилися у найскрутнішому становищі. Тоді як у середньому працівники культури в Києві отримують по 1800 гривень на місяць, музейники та бібліотекарі мають лише 800. Гадаю, заперечення щодо прийняття такого рішення у депутатів навряд чи виникнуть. Та й коштів на реальну допомогу людям культури порівняно з іншими потрібно не дуже багато — близько 2,5 млн грн. За допомогою надбавок планують не лише поліпшити матеріальний стан бібліотекарів та музейників, а й зробити їхні професії престижнішими.
Мені, як письменнику особливо приємно, що зможу посприяти підвищенню рівня життя бібліотекарів міста. Нагадаю також, що я, як депутат, виконую особисту программу по наповненню київських бібліотек, переважно дитячих, новими україномовними книжками. Майже усі депутатські резерви, які виділяються депутатам, я витрачаю на придбання книг для маленьких читачів.

У вихідні побував у Кролівці на фесті "Радісна Україна", який теж підтримував чим міг. Преси було багато, а ось перша публікація, яку я знайгов:

Розвал світової економіки, нестабільність і чвари в політиці… Звичайним людям залишається тільки одне – духовність і культура. Саме тому, незважаючи на всі негаразди чи, навіть, всупереч їм цими вихідними Україна раділа.

Приводом для радості послужив фестиваль «Радісна Україна», який приймала столиця українського рушника – Кролевець. Естафету радості Кролевцю передала інша столиця України – столиця українського гончарства – Опішня.

Нагадуємо, ідея створення серії фестивалів «Радісна Україна» належить Анжеліці Рудницькій і відбуваються завдяки: Фонду Відродження Культурного Середовища, головою якого вона є, за підтримки Міністерства культури і туризму України, Державної служби курортів і туризму України та постійна комісія Київради з питань культури та туризму на чолі з Олександром Бригинцем. Творчу підтримку забезпечує «Мистецька агенція «Територія А»».

«Проект «Радісна Україна» новий, але він є логічним продовженням багатьох етнокультурних, туристично-пізнавальних та екологічних акцій, до організації яких наша команда причетна з 1994 року, - розказує Анжеліка Рудницька, - «Радісна Україна» - це інший погляд на країну в якій ми живемо. Це бажання відкрити світу життєствердний характер українського народного мистецтва і людей, які його творять. Це подорож у дивовижні місця, де століттями зберігаються особливі традиції, ремесла, рецепти, таємниці. Це місця де можна відпочити душею».

Оскільки фестивалі «Радісна Україна» існують в рамках «100 туристичних ідей» вони мають за мету не лише провести якийсь конкретний день за народними гуляннями та ознайомленням з народними промислами, а й відвідування цікавих міст і місць України. Цього разу по дорозі в Кролевець ми відвідали славетне гетьманське місто Батурин (Чернігівській обл., Бахмацького р-н), на річці Сейм. Хоча екскурсія пройшла під будівельний шум і метушню навколо, але це в якийсь мірі порадувало нас. Адже місто будується і реконструюється, чи може це не радувати. Батурин знаходиться під опікою Президента України, який слідкує за відновленням культурних пам’яток цього міста. Воно й не дивно чому саме Батурин потрапив під милість перед Ющенком, бо подивитись в ньому є на що.

Першою культурною пам’яткою міста , яку ми відвідали став Будинок Кочубея. Саме сюди прийшов Іван Мазепа до генерального судді Кочубея просити руки його дочки, своєї коханої Мотрононьки. І отримав категоричну відмову. Нині в будівлі розташовано краєзнавчий музей.

В центрі міста знаходяться Воскресенська церква зведена, як усипальниця Кирила Розумовського. По свідченням, лікар, що робив розтин гетьмана був здивований великим розміром серця, тому і забальзамував його окремо.

Справжній захват у кожного з нас викликало будівництво-відновлення батуринської фортеці. До початку робіт на цьому місці були лише її руїни. Безумовно нова фортеця стане не лише гордістю міста, але й меккою для туристів.

На останок ми відвідали палац гетьмана Розумовського, який залишив в пам’яті не лише захоплення його красою, але й деякі фантазії, з приводу того, яким же він стане після реконструкції і зелених насаджень, коли навіть на фоні будівничого краму він не марніє в наших очах.


Та, не будемо забувати про головний пункт призначення фестивалю – Кролевець. Для нас став приємною несподіванкою прийом гостей кролевчанами: ні, це були не хліб з сіллю – це було запрошення відвідати храм. Тому, знайомство з Кролевеччиною ми почали з відвідання Спасо-Преображенської церкви аура якої заворожила всіх відвідувачів. Запевняю це відчуття не покидало гостей фестивалю протягом усього дня. Щоправда, нудьгувати не було б і часу, оскільки Кролевеччина це маленька країна див. Розповім чому.

Після походу до храму на наш огляд представили справжній феномен світу, гордість Кролевця, так звану «Яблуню-колонію», що займає приблизно 10 соток. Уявляєте, одна яблуня на цілу дачну ділянку. Декілька хвилин ми просто не вірили своїм очам, адже не кожен день ти чуєш і бачиш те, що здавалося неможливим. На території Кролевецької районної станції юних натуралістів росте унікальна яблуня, що входить до складу природно-заповідного фонду України, гілки якої нахиляються до землі і … укорінюються, що фактично створило сад однієї яблуні. Вчені не спостерігають на цьому місці аномалій, але постає питання, чому попри всі намагання посадити подібну яблуню в іншому місці не увінчуються успіхом? Що воно таке і як сприймати побачене ми не знали та безсумнівно видовище вражаюче, тим паче яблуня нерукотворна, а незвичний витвір природи.

Наступним пунктом фестивальної програми стало відвідання святая-святих – Кролевецької ткацької фабрики де, власне, і з’являються на світ ті самі славетні кролевецькі рушники. Народжують їх руки працівниць фабрики, котра після декількох років бездіяльності нещодавно відродилась сама і відродила традицію – кролевецький рушник. Приємно було спостерігати з якою гордістю та пошаною ставляться місцеві жителі до цього промислу. Особливо це відчувалось при відвідуванні технічного училища №23, де справі предків вчиться молодь. Причому, опановує мистецтво кролевецького рушника вона доволі вдало - в роботах юних дарувань відчувається і професійність, і знання справи, що вселяє надію.

«Місце проведення другого фестивалю «Радісної України» було обране нами не випадково, - розповідає Олександр Бригинець, - Якщо кияни відкриють для себе Кролевець, кролевецький рушник інші місця традиційних українських промислів, то це сприятиме потужному розвитку цих промислів, адже приїзд кожного киянина це інвестиції в регіон. Якщо у кожного киянина з’явиться куплений в Кролевці рушник, це народить цілу хвилю майстрів і артілей, що вироблятимуть рушники в Кролевці. Саме тому, я закликаю киян мандрувати Україною і сприяти відродженню українських національних ремесел».

Про історію, специфіку виготовлення та унікальність кролевецького рушника ми дізнались у Кролевецькому районному краєзнавчому музеї, де наявні в ньому старовинні рушники та експонати, як кажуть, так і дихають давниною.

Фінальним акордом дня «Радісної України» у Кролевці став святковий концерт в якому брали участь місцеві фольклорні колективи та зірки сучасного шоу-бізнесу України.

16 октября сессии Киевсовета снова проигнорировали культуру. Речь идет о учреждениях культуры, которые требуют защиты, но их упорно не слышат, либо не хотят слышать. Главный деянием, или, точнее сказать, бездеянием на вчерашней сессии отличились регионалы - по требованию фракции ПР был снят с повестки дня вопрос о защите учреждений культуры, более того, с их легкой руки он даже не был рассмотрен депутатами Киевсовета.

Таких учреждений за последнее время насобиралось не мало, например, театру «Сузір’я», институту им. Карпенко-Карого, городскому архиву и ГУ культуры и искусств КГГА пришли сообщения о их выселении из арендуемых ими помещений.

Но ведь заведения культуры нельзя рассматривать только как помещения. Театр - это не только труппа или дом. Это объединение труппы и дома. Культурные заведения, ни в коем случае нельзя ставить в равные условия с другими не культурными, это не коммерческие заведения.

Сложность в чем? На сегодняшний день вопросы о выселении рассматривают или райсоветы или постоянная комиссия Киевсовета по вопросам имущества. Поэтому комиссия по культуре Киевсовета подготовила соответствующий проект решения, главная идея которого заключается в том, что ни Киевсовет, ни райсовет или какой-либо другой орган не могут решить выселить государственное, муниципальное или частное заведение культуры без одобрения комиссии.
Я надеюсь, это станет мощным заслоном перед выселением. Во всяком случае, комиссия сделает всё возможное, чтобы найти другой путь решения проблеммы, чем выселение.

Поэтому, наша комиссия обратилась к экспертам ВР и Министерству культуры, чтобы они помогли провести это решение через Киевсовет и таким образом защитить заведения культуры в столице от выселения».

Вчера, 16 октября, в Киевсовете среди обсуждаемых вопросов был и вопрос гимна Киева. У Киева есть герб, но нет гимна. Киевсовет захотел, чтобы гимн у столицы появился. Если быть точнее, то идея о создании нового гимна у горсовета возникла уже давно - ещё в 2007 году впервые была создана комиссия по проведению конкурса на написание гимна. Конкурс оказался безрезультатным. В 2008 конкурсное жюри собралось снова и не выбрало из представленных предложений, гимна.

Всего в 2007-2008 годах претендовали на роль гимна более 100 известных и специально написанных песен. Киевсовет решил пройти путь до конца и принял решение о продлении срока проведения конкурса на написание проекта гимна (музыка и слова) города Киева до 15 февраля 2009 года. Согласно решению ГУ культуры и искусств, КГГА обязуется предоставить на рассмотрение сессии горсовета проект-победитель конкурса до 1 апреля 2009 года. Конечно же, если таковой обнаружится.

На самом деле найти гимн Киева, особенно, когда для киевлян неофициальным гимном давно является песня «Як тебе не любити, Києве мій», очень трудно. Потому требования к такой песне очень высокие». Существует много неплохих шлягеров о Киеве, у которых очень «гимновый» текст, но не очень «гимновая» музыка. К сожалению, очень много участников конкурса просто перечисляют в своих текстах какие-то достопримечательности Киева, но той глубины, которая есть в песне «Як тебе не любити, Києве мій» нету». Мне самому интересно, будет ли обнаружен среди новых конкурсных песен будущий гимн Киева. Уверен, жюри, как и раньше, будет строгим и объективным.

Офіційно: Министр иностранных дел Российской Федерации направит в Украину рабочую группу для налаживания межгосударственного сотрудничества по обмену программными продуктами.

Неофіційно: Україна затисло інформаційні важелі РосФедів в Україні, вимагаючи, щоб їх канали відповідали умовам, що закладені в наших законах. Це справедливо: маркувння каналі трикутниками, колами, квадратами, відсутність неоплаченої в Україні реклами, субтитри, тощо...

Обурень, щодо такого "ставлення" до ЗМІ РФ було предостатньо, але й результат є. Тож, тиск виявився не марним? значить і на РФ можна тиснути?

В суботу був в одному з 7 чудес України - Національному заповіднику "Софіївка". Я там, звичайно, бував багато разів. Я там, навіть, проводив фестиваль, але стільки народу, скільки було вчора - я не бачив ніколи на жодному історико-культурному об'єкті.
Все місто просто забите автобусами. Пробки більші, ніж у Києві... Припаркуватися ніде... Місто тоне від туристів...
І це - супер!!! Завдяки акції 7 чудес України, яку ініціював Томенко, внутрішній туризм автивізувався. Я це помічав і в Опішні, і в Петриківці, і Качанівці (там нещодавно був на фестах), але "Софіївка" мене вразила остаточно!!!

Сьогодні "демкратичне коло" - давня організація, що не дуже активнічає на ринку соціології, але максимально точно подає інформацію - назвала ретинги елеторальних симпатій.
Я переклав її цифри рейтингу в мандати. І ось, що у мене вийшло:

Партія Регіонів - 170 (зараз 175)
БЮТ - 156 (зараз 156)
КПУ - 35 (зараз 27)
Литвин - 33-34 (зараз 20)
НУ - 22 (зараз 72)
Блок Яценюка - 33-34 (не представлений у ВР, але фактично є частиною НУ)

Отже, 5 нинішніх партій проходять. До них додається частина НУ - Блок Яценюка. Є шанси пройти у Народної Самооборони - у неї близько 2.5%.

Інші - і блок Черновецького, і блок Гриценка, і соціалісти - не проходять.

Формально, усі виграють від виборів окрім Ющенка і НУ-НС. але це тільки формально. Президент утримає ВР від створення нової коаліції і, можливо, взагалі від роботи. У нього одна проблема - Тимошенко, яка буде прем"єрствувати до створення нової коаліції та обрання нового прем"єра.

Яка тут найреальніша коаліція? Регіони-КПУ-Литвин. Яценюк і НУ не увійдуть у коаліцію, бо це посадить виборчий рейтинг Ющенка, але вони фактично контролюватимуть цю коаліцію. Як? А так, як Ющенко контролював коаліцію Януковича.

Та, можливо, все ж, росклад буде іншим?

От сегодняшнего дня ожидалось принятие решения Киевсоветом об усложнении механизма выселения заведений культуры из занимаемых помещений.
Наше предложение состояло в том, чтобы выселение любого заведения культуры, независимо от формы собственности, проходило исключительно с разрешения профильной комиссии Киевсовета.
К сожалению, комиссия по вопросам собственности Киевсовета и Управление по вопросам собственности КГГА заняли жесткую позицию и уверенны, что продление аренды и выселение заведений культуры проходит на общих основаниях, то есть на конкурсной основе в равной борьбе с коммерческими заведениями. К сожалению, такая позиция киевской власти приводит к сокращению заведений культуры, выселению художников, галерей, театров. Свежий пример, театр «Сузір'я», который получил уведомление о выселении.
Вопрос перенесен на следующую сессию. Надеюсь, за это время позиция чиновников и депутатов, которые отвечают за городское имущество, станет более «прокультурной». Кроме того, наша комиссия надеется получить позитивные выводы Верховного Совета по этому вопросу. Есть основания полагать, что уже 16 октября решение о защите заведений культуры будет принято Киевсоветом.

Вчера Киевсовет принял решение, после которого "Кинлопалац" (кинотеатр «Украина») на ул. Городецкого прекратит свое существование.

Кинотеатр является частной собственностью, и его собственники решили изменить целевое назначение этого сооружения, разрушить его, и на этом месте построить другой комплекс. Это решение не рассмотрено на профильной комиссии по вопросам культуры, потому многие вопросы, на которые хотелось бы получить ответы, остались открытыми.
Вполне допускаю, что в новом комплексе будет ни один, а даже несколько кинотеатров и, вероятно, еще много важных для города вещей, но странно, что один из самых популярных кинотеатров в центре города сносят, даже не обсудив это с общественностью, не рассказав о «культурной» перспективе этого места в профильной комиссии.
Правда, секретарь Киевсовета Олесь Довгий пообещал, что впредь таких недоразумений не будет, но это будет потом...

Этот инцидент особенно важен, в контексте предложения КМДА выставить на аукцион 10 киевских кинотеатров. Как видите, спустя несколько лет, после приобретения, собственники запросто могут разрушить существующий кинотеатр и построить на его месте нечто другое. Это еще один повод глубоко задуматься о судьбе киевских кинотеатров.

Сегодня Киевсовет может принять решение, которое поставит под угрозу существование культурного и исторического памятника XI столетия.

Церковь Спаса на Бересте, которая сейчас находится на реставрации и в которой обнаружены уникальные фрески XII-XVII ст. предлагается сегодня для передачи Киевсоветом одной из конфессий. Мои попытки снять этот вопрос и обсудить его в профильной комиссии, к сожалению, не были приняты Киевсоветом.

Главная проблема состоит в том, что помещение церкви очень маленькое, в нем нет алтаря. Для того чтобы организовать богослужение в этой церкви, наверняка, придется её переоборудовать. В итоге будут закрыты и могут пострадать те самые уникальные фрески.

Меня, как гражданина и депутата, удивляет та поспешность, с которой выносится решение. Очень надеюсь, что депутаты, все же, примут решение отложить передачу церкви до более глубокого изучения вопроса.

Доля «культурных» денег в киевском бюджете катастрофически падает.

К сожалению, не смотря на то, что абсолютные цифры затрат на культуру в Киеве, вроде бы, растут, в относительных цифрах - культурный бюджет Киева потерял четверть денег.

Депутаты Киевсовета IV созыва, которые формировали бюджет Киева 2003-2006 г.г. выделяли на культуру больше 2% городского бюджета. В то время как депутаты V созыва, того самого, в котором началась эра Черновецкого, выделяли только 1,5% городского бюджета.

Сейчас начинает формироваться бюджет 2009 года, первый, который утвердят депутаты нового, VI созыва. Хочется надеяться, что нынешнее поколение депутатов будет учиться у депутатов IV созыва, и предусмотрит в бюджете Киева на культуру не менее 2% от общего бюджета города. Хотя, нынешняя ситуация с культурой в столице скорее дает основание полагать, что «денежные идеологи» в команде Черновецкого попытаются и дальше отбирать у культуры так необходимые ей денежные ресурсы.

В минувшие выходные мир (и Украина) отпраздновали Международный день туризма.

На Крещатике каждая область представила свой стенд, рассказывающий о крае, о его жизни.

Но самый главный и крайне неприятный подарок работники туристической отрасли получили от Черновецкого. В колонном зале КМДА от имени мэра более 100 работников туризма должны были получить благодарности и другие знаки внимания к празднику от мэра. Но Леонид Михайлович то ли не успел, то ли не захотел их подписывать. В итоге люди ушли, проклиная на чем свет стоит, и «забывчивого» мэра и себя за то, что решили потратить время на бесполезное собрание.

Мне, как руководителю комиссии Киевсовета, отвечающей за туризм, крайне стыдно за случившееся. Я прошу всех работников туристической сферы не отожествлять отношение к себе со стороны мэра, с отношением всех депутатов Киевсовета.

Поздравляю всех, кто работает в сфере туризма с этим общенародным праздником и гарантирую, что наша комиссия Киевсовета всегда поддержит вас в вопросах, способствующих укреплению туристической инфраструктуры и благоприятствующих лучшему отдыху киевлян и гостей столицы.

Вы, наверное, не улавливаете связь? Попробую объяснить. Во-первых, на киевских выборах было отработано несколько технологий, связанных с сетевым маркетингом. Мы увидим, как благодаря определенным приемам отрабатывался прирост голосов (Блок Черновецкого), так и механизм растаскивания электората под низкорейтинговые брэнды (ГАК, Блок Литвина, Блок Катеренчука). Если коротко, необходимо измотать избирателя предвыборными скандалами, сами выборы назначить на праздничные дни (День Киева), а потом привести "свой" электорат. Именно эти технологии убедили Ющенко и Секретариат, как я думаю, разрушить коалицию именно в начале сентября, чтобы внеочередные выборы пришлись на новогодне-рождественские праздники.

С другой стороны, именно киевские выборы привели к тому, что Блок Юлии Тимошенко перестал "откровенно подыгрывать В.Ющенко и рассматривать его, как реального кандидата на президентских выборах". "Какая связь? Да простая. Рейтинг Ющенко - около 6 % и продолжает падать. Рейтинг Тимошенко - около 30%. Рейтинг Януковича - приблизительно 25%. Суммарный рейтинг Тимошенко и Ющенко дает бесспорную победу над Януковичем, но все будет совсем иначе. Технология передачи рейтинга была опробована именно на киевских выборах. Рейтинг главного оппозиционного кандидата Турчинова был около 3% до начала выборов. Тимошенко со всем пылом пыталась передать ему свой 40% рейтинг, но в итоге Турчинов набрал только 19% и проиграл Черновецкому.

Президентские выборы должны были пройти по той же системе передачи рейтинга от Тимошенко к Ющенко но, как оказалось, реально говорить о передаче только половины рейтинга, потому даже при 100% поддержке Тимошенко и всего БЮТ, Ющенко наберет не больше 20% голосов, что значительно уступает рейтингу Януковича. Таким образом, поддерживать Ющенко, означает заведомо отдавать победу Януковичу. Это теперь понятно всем. У БЮТ нет иного выбоора, чем поддерживать только кандидатуру Тимошенко.

ВЫВОД: Киевские выборы показали Секретариату Президента, как успешно провести досрочные выборы ВС, используя технологии Черновецкого, а БЮТу дали понять, что Ющенко даже при всем желании БЮТ, не сможет победить в президентских выборах.

Летом 2006 года на родине Гоголя прошел фестиваль, положивший начало целой серии этно фестивалей и, фактически, изменивший фестивальную карту Украины, ведь после него исчезли все фольклорные фестивали. Легендарный фестиваль назывался «ЭтноЛето. ХІХ Купальские игры на родине Гоголя». А уже через несколько месяцев прошел следующий в списке фестивальных этно сезонов – «ЭтноОсень. Звездная осень в Качановке». С тех пор прошло с 10-ок фестивалей, инициированных вице-спикером Верховного Совета Николаем Томенко. Все они проходили в разных местах и у них были разные темы. И вот, в этом году, впервые фестиваль вернулся на то место, где он уже проходил – в Национальный историко-культурный заповедник «Качановка».
В программе фестиваля не только концерт элитной украинской музыки, которая еще в ХІХ веке традиционно звучала здесь, в Качановке, но и две выставки украинского этнического искусства. Это выставка молодых «бойчуковцев», представляющих текстиль, керамику, кузнечество, резьбу. И выставка интересного украинского художника Валерия Даныша, работающего в технике «малярство на стекле», чьи мотивы близки к творчеству уникальных современных художников Ивана Склоздры и Анжелики Рудницкой.
Также во время фестиваля запланирована ярмарка народных промыслов.
Фестиваль состоится 27 сентября, в День Туризма.
Не сидите в Международный День Туризма дома, а отправляйтесь путешествовать. Например, в Качановку, что в 170 км от Киева. Я там обязательно буду!!!